Був час, коли я настільки задовбалась від візового приниження, що заріклася кудись їздити, взагалі.
Я вже з трудом пригадую цей час.
Дякую Петру Порошенко за те, що він здійснив те, про що я навіть не могла мріяти. Для країни в стані війни.
Влітку 2017 мене осінило, наскільки неправильною є ситуація з церковним розколом. І наскільки далекий шлях до його подолання. Я не могла думати, що через півтора роки церква буде незалежною, а мета подолання розколу - цілком осяжною. Сьогодні я планую, як в моїй незалежній церкві впроваджувати екологічне мислення. І я не могла і мріяти, що це стане реальністю всього півтора роки назад.
В 2013 році я потрапила в чергову державну контору на працю, і мене нудило від столів та випивонів на восьмоємарта. На 23 фєвраля хтось із чоловіків сказав, що не треба йому вітань, і я подумала "Во дає! Це ж треба мать яйця, щоби так ламати систему." Я не могла і уявити, що сьогодні радянські свята відійдуть у минуле.
Це лише три речі, за які я вдячна Петру Порошенко. Мені прикро, що українці мають таку коротку пам'ять і таку чорну невдячність.
Перемогу Зеленського я можу сприймати хіба що в дусі пророка Єремії, який закликав не боятися Вавилонського полону, бо хоч храм і впаде, а відбудують новий, а народ Ізраїля колись повернеться. Правда, Єремія до цього не дожив. Помер в Александрії.
Вперше за своє життя в Україні, я шкодую, що живу тут, і що українці - мій народ. Правда, з поправкою - політикою я почала цікавитися лише в 2013.
Alya Shandra
