bitvazaurozay

Вперше за своє життя в Україні я шкодую що живу тут і що українці - мій народ

Був час, коли я настільки підзадовбалась від візового приниження, що заріклася кудись їздити, взагалі.

Я вже з трудом пригадую цей час.

Дякую Петру Порошенко за те, що він здійснив те, про що я навіть не могла мріяти. Для країни в стані війни.

Влітку 2017 мене осінило, наскільки неправильною є ситуація з церковним розколом. І наскільки далекий шлях до його подолання. Я не могла думати, що через півтора року церква буде незалежною, а мета подолання розколу - цілком осяжною. Сьогодні я планую, як в моїй незалежній церкві впроваджувати екологічне мислення. І я не могла і мріяти, що це стане реальністю всього півтора роки назад.

В 2013 році я потрапила в чергову державну контору на працю, і мене нудило від столів та випивонів на восьмоємарта. На 23 фєвраля хтось із чоловіків сказав, що не треба йому вітань, і я подумала "Во дає! Це ж треба мать яйця, щоби так ламати систему." Я не могла і уявити, що сьогодні радянські свята відійдуть у минуле.

Це лише три речі, за які я вдячна Петру Порошенко. Мені прикро, що українці мають таку коротку пам'ять і таку чорну невдячність.

Перемогу Зеленського я можу сприймати хіба що в дусі пророка Єремії, який закликав не боятися Вавилонського полону, бо хоч храм і впаде, а відбудують новий, а народ Ізраїля колись повернеться. Правда, Єремія до цього не дожив. Помер в Александрії.

Вперше за своє життя в Україні, я шкодую, що живу тут, і що українці - мій народ. Правда, з поправкою - політикою я почала цікавитися лише в 2013.

Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.

Error

default userpic

Your IP address will be recorded 

When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.