1.Підкреслюється єдність Православної Церкви та особлива відповідальність Вселенського патріарха за єдність. Таким чином, приховано ще раз відкинуто російську теорію про православ'я як конфедерацію помісних церков та ще раз наголошено на єдності Христової Церкви.
2.Повністю автокефальна самостійна церква в мехаж України.
3.За межами України всі українські парафії та єпархії належать до Вселенського патріархату.
4.Скільки буде ставропійгійних храмів - 1 чи більше, не відомо. Так що хто з "УПЦ МП" боїться йти до ПЦУ, може попроситися до Константинополя, хоча останній, напевно, відішле до ПЦУ.
5.Миро від Константинополя.
6.Визнання від інших церков має бути швидким, бо передбачається обов'язок ПЦУ брати участь в міжправославних нарадах та інших заходах - а, отже, довго не визнавати не вийде.
7.Патріарший статут отримати можемо не через визнання самопроголошеного патріаршества, як це було з Болгарією, але через узгоджені позиції з Константинополем - отже, це буде предмет окремого томосу в майбутньому.
Отже, в цілому все чудово, є основа для розвитку українського православ'я!!! Як ми усі наповними ці форми змістом - залежить від нас. А, отже, маємо зробити більше, ніж Петро Могила, бо всього часу він мав менше можливостей, але зробив багато. Маємо зараз багато можливостей, тож і багато з нас спитають про те, як ми використали наданням нам Томосу, але не спитають про те, чому ми не боролися за більш досконаний. Цей томос - цілком достатній для розвитку найбільшого національного православ'я, і також він дуже вдало підкреслює нашу єдність із Вселенським православ'ям. Зробимо українське православ'я таким за змістом, щоб воно стало центром розвитку всього православного світу, а це виведе і наш політичний Київ у статус регіонального лідера! Ну і - слава Богу!
юрий павлович черноморец
