bitvazaurozay

Що таке томос про автокефалію

Надання томосу про автокефалію Української Церкви можна очікувати будь-коли до кінця 2018 року. Для цього необхідне просте рішення Священного Синоду Константинопольської Церкви, засідання якого відбуваються щомісяця.

Томос – це офіційний документ, який дається новій автокефальній Церкві, де визнається право Церкви на незалежне управління, а також підтверджується її канонічне та євхаристійне єднання з іншими помісними Православними Церквами.

Зазвичай томос про автокефалію надається Вселенською Патріархією, в інших православних Церквах лише відбувається процес рецепції, схвалюються відповідні рішення щодо вступу у спілкування з новою автокефальною Церквою як окремим суб’єктом православного права. Але чітко прописаної процедури, як томос надається і як робиться визнання автокефальних Церков, канонами не передбачено.

Головними умовами для надання автокефалії традиційно служать кілька факторів:

  • значна кількість православного населення;
  • незалежна держава;
  • політична воля державної влади в питанні надання автокефалії.

Відомо, що томос про надання автокефалії Українській Церкві може бути написаний на основі аргументації надання подібного документа Польській Православній Церкві, виданого 1924 року. У ньому Константинополь фактично визнав землі колишньої Київської митрополії православної церкви часів Київської Русі, які тоді частково опинилися під Польщею, своєю канонічною територією. Про те, що Константинопольська Церква є Церквою-Матір’ю для України, неодноразово наголошувала делегація Вселенського Патріархату, зокрема, і під час зустрічі у Москві 9 липня 2018 року з Патріархом Московським Кирилом (Гундяєвим).

Також відомо, що більшість помісних Православних Церков (їх загальна кількість 13 – без Вселенського Патріархату) готові підтримати томос про автокефалію Української Церкви. Навіть ті Церкви, що займали критичну позицію, після оголошення томосу можуть поступово його визнати. Єдиним абсолютним противником української автокефалії нині залишається Російська Православна Церква.

Процедурні моменти надання томосу

Наскільки відомо, сценарій всіх робочих моментів уже покроково обговорений між представниками Константинопольського Патріархату, робочої групи з українських священиків та учасниками переговорного процесу з боку української влади. Послідовність процедур така:

  • На засіданні Священного Синоду Константинопольської Церкви (який орієнтовано відбудеться 30 серпня) буде ухвалене рішення щодо надання томосу про автокефалію Української Церкви.
  • З високою вірогідністю одночасно відбудеться вирішення питання про зняття анафеми з Патріарха УПЦ КП Філарета. В канцелярії Фанара лежить його прохання про амністію, або радше визнання «яко нє бившей». Це важливий момент, адже після цього всі архієреї УПЦ КП і УАПЦ визнаються у сущому сані, тобто визнається чинною процедура їхньої хіротонії (а переважна більшість із них, якщо не всі, були висвячені Патріархом Філаретом). Отже, після того, як глава УПЦ КП виходить з-під анафеми і стосовно нього не діють обмеження апостольських правил, що його висвячення не є чинними, – всі архієреї можуть бути делегатами Собору.
  • Далі в Україну приїздить екзарх з Константинополя, який уповноважений вести з державою і Церквами переговори про організацію Собору. На державу в цьому випадку покладається виконання всіх організаційних питань, а також безпеки.
  • Далі відбувається урочисте зібрання на Собор усіх архієреїв, які підписали звернення про надання томосу. Відомо, що це 40 представників УПЦ КП, 15 – УАПЦ і 10 – УПЦ МП. Причому, за деякими даними, до архієреїв Московської Патріархії може долучитися ще одна група єпископів, які перебувають у стані очікування.
  • Екзарх у них ще раз запитає про їхню волю щодо організації автокефальної Української Церкви. Очевидно, всі вони погодяться.
  • Далі відбувається процедура обрання Патріарха новоствореної Церкви. За усіма нинішніми розкладами, ним має стати предстоятель УПЦ КП ФІЛАРЕТ (Денисенко), з огляду на переважаючу кількість делегатів від УПЦ Київського Патріархату. Хоча можна спрогнозувати і розігрування підсценаріїв, коли процедура обрання Патріарха ускладниться. Наприклад, не виключено, що до 10 архієреїв з УПЦ Московської Патріархії, про яких уже згадували, приєднаються ще (за деякими даними) близько 20 єпископів. Звісно, цієї кількості буде недостатньо, аби поставити під сумніви патріаршество Філарета, проте вони зможуть висунути перед Собором умови затвердження у статуті своїх особистих або спеціальних прав (скажімо, певної автономії в діяльності) чи обмежити права самого Патріарха через створення опосередкованої структури в церковному управлінні.
  • Після обрання Патріарха екзарх з Константинополя офіційно зачитує ТОМОС, вручає його новообраному предстоятелю і, отже,  проголошується створення канонічної автокефальної Української Православної Церкви.
  • Згідно з логікою розвитку подій, на цьому ж Архієрейському Соборі буде оголошена дата зібрання Всеукраїнського Помісного Собору за участі духовенства і мирян, де вирішуватимуться усі організаційні питання діяльності Української Церкви, а також, можливо, буде підписаний акт примирення між усіма колишніми трьома гілками українського православ’я. Не виключено, що саме на цей Собор буде запрошено Вселенського Патріарха Варфоломія.                   

Відкритим залишається питання про назву автокефальної Української Церкви.

В усіх офіційних документах фігурує поки що «Православна Церква в Україні». Проте значна група релігійних діячів і політиків виступають за те, щоб залишилася звична традиційна назва – Українська Православна Церква. Але ця назва вже закріплена за УПЦ Московського Патріархату. І, відповідно до законодавства, партії, компанії, бренди тощо не можуть повторювати назви інших аналогічних організацій.

Тому не виключено, що Верховна Рада, попри дискримінаційні положення документу, все-таки проголосує за законопроект №5309 «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України».

Ймовірно, що це спричинить нову хвилю невдоволення серед прибічників УПЦ МП. Але можна прогнозувати, що після утворення автокефальної Української Церкви як найбільшої православної організації і визначення її канонічного статусу УПЦ МП уже не вдасться організувати масові протести проти ухвалення цього закону. Відомо, що ту частину УПЦ Московського Патріархату, яка захоче залишатися під керівництвом Москви, буде перейменовано на «Екзархат РПЦ в Україні»

Ярослав Коцюба.

Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.

Error

default userpic

Your IP address will be recorded 

When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.