March 28th, 2017

Киевские князья говорили на украинском. Музейщики об этом умалчивают

Оригинал взят у vozhd_plemeni в Киевские князья говорили на украинском. Музейщики об этом умалчивают
Софія Київська – пам’ятка української архітектури і монументального живопису, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі (одинадцяте століття). Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії

София Киевская - «мать церквей русских», величайшая святыня украинского народа. Ее тысячелетняя история состоит из фактов и свидетельств, которые блестяще решают проблему самоидентификации украинцев.

Популяризацией этой информации можно выполнять неоценимую работу по консолидации украинского народа.

Collapse )

Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.

Нестор

Нестор

Село Хлоп*яники Сосницького району Чернігівської області було засноване в 14 столітті за часів ВКЛ. Існує легенда, що якийсь литовський пан Ян перевіз сюди своїх хлопів, литвинів і розселив на цьому місці. Люди називали їх «хлопи Яника», від цього і пішла назва села. До речі там багато людей на прізвище Литвин.

Автор книги «Пахощі рідного краю» про історію села нині покійний Микола Сибіль робить припущення, що колись тут було три церкви.

«Можливо будуть знайдені нові архівні матеріали про будівництво трьох церков – першої побудованої в 1640-1660 роках, що згоріла по невідомій для нас причині і невідомо коли і про будівництво каплиці в честь першої церкви, яка простояла до середини 20 століття; другої побудованої в 1781 році і третьої побудованої в 70-80-х роках 19 століття».

Закрили церкву і частково зруйнували у 1940-му році. На хлоп*яницькій дзвіниці був дзвін вагою 36 пудів 38 фунтів і 4 малих вагою 1 пуд, 2 пуди, 6 пудів та 8 пудів.

В роки 2-ї світової війни церкву знову повернули і всі дзвони установили на місце. Після звільнення села служба Божа в церкві відбувалася включно до 1948 року.

Потім її знову закрили, приміщення церкви перебудували під школу, а дзвони здали на металобрухт.

В 2009 році була зареєстрована релігійна громада і пізніше відкрита нова церква, але на служби приїздили півчі з села Жукля, бо свого хору ще не було.

Лише в березні 2016 року в Свято-Троїцькому храмі села Хлоп*яники відбулася Літургія за участю церковного хору, який складався тільки з місцевих жителів.

Posted by Нестор Назаров on 28 мар 2017, 10:38

from Facebook

Мария Максакова о службе во Владимирском соборе

"Пришла я в кафедральный Владимирский собор, тот самый, известный, который Васнецов расписывал. Считается (в России), что это — та самая раскольничья церковь. Иными словами — нормальная церковь, не РПЦ. Там — патриарх Филарет. С его личного благословения они служили эту службу. В каком-то очень высоком сане отец Борис и с ним были еще человек восемь — молодые, но очень хорошо обученные. Несмотря на то что идет Великий пост, они все служили в белом. Потому что, как сказал отец Борис, он (Денис) праведник перед глазами Бога. Потому что идет Пасха. Убили его в четверг, похоронили в субботу, а на третий день его душа должна быть со мною рядом. Все, как в Писании… Они просто говорят не то, что им скажут, это — такой народ, сами принимают решения, их не особо заставишь делать что-то, если они так не считают. Когда еще был Майдан, это же они открыли храм, он работал постоянно, принимали всех раненых, и все три дня звонили в колокола, не останавливаясь, по всему Киеву, народ собирали, как в 1941 году. Хор стоял на двух ярусах. Народу набилось, журналистов — море… Они служили настолько не формально!.."


</div>