bitvazaurozay

5 міфів про Корюківську трагедію

Корюківська трагедія - найбільша та найжорстокіша каральна операція нацистів під час Другої світової війни. У ніч на 27 лютого 1943 року партизани з’єднання Федорова розгромили німецько-угорський окупаційний гарнізон Корюківки. У відповідь окупанти напали на мирне селище.

 В акті Чернігівської обласної комісії зі встановлення і розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників у Корюківці від 17 грудня 1943 р. вказано, що 1 і 2 березня 1943 р. здійснено вбивство 6700 осіб, спалено 1290 будинків, а вціліло тільки 10 цегляних.  78 років, що відділяють нас від Корюківської трагедії, її тривале неафішування радянською владою, всілякого роду маніпуляції призвели до великої кількості неточностей, помилок, навіть міфів. Чи дійсно в каральному загоні були воїни УПА? Хто насправді віддав наказ спалити селище? І якою була причина каральної операції в Корюківці? Про це Суспільному розповіла наукова співробітниця Корюківського історичного музею Катерина Онищук.  

Міф №1. Нацисти спалили село Корюківку.  Уже з 1923 року Корюківка мала статус селища міського типу. За даними перепису 1941 року, тут проживали 13 365 мешканців. Тому Корюківка у 1943 році аж ніяк не була селом.  

Міф №2. Каральна операція тривала протягом трьох днів: 1-3 березня 1943 року.  До 2011 року офіційно користувалися цими датами, але, за свідченнями партизана Федора Бикова, свідків Віри Сильченко, Ніни Мотчаної, масові вбивства відбувалися 1,2 і 9 березня 1943 року. Саме 9 березня карателі повернулися добивати тих, хто уцілів, і повернувся до своїх дворищ. В основному це були люди літнього віку, яким не було куди йти).  

Міф №3. Від спалення у Корюківці вціліла лише церква  За свідченнями мешканців Корюківки, після березня 1943 року у місті залишилось 36 будівель. Серед них, окрім Свято-Вознесенської церкви, приміщення в’язниці, школи ім. Леніна, лікарні, дорослої та дитячої бібліотеки, ковбасні, школи ім. Сталіна, німецької комендатури, колишнього дитячого садка та інші житлові приміщення.  

Міф №4. Німці проводили розстріли у церкві і спалили її.  Таку інформацію поширювали партизани. У звіті командування партизанського з’єднання про бойову діяльність та партійно-політичну роботу за період 15 березня по 22 вересня 1943 р. читаємо:  «… было напечатано и распространено целый ряд листовок. Так, например: ответ на зверства немцев была издана листовка под названием «Корюковская трагедия», в которой было написано: «Звірі, що вдають з себе захистників релігії, безжалісно розстріляли в церкві понад 200 чол. віруючих жінок і стариків під час молебня. Не пощадили вони і попа Бондаревського, що правив молебінь…» Эта листовка нашла широкий отклик среди населения. Она переходила из рук в руки. Даже зачитывалась священниками в церквях в сёлах Тихоновичи, Турец и др.» Однак, із свідчень очевидця Корюківської трагедії Володимира Костюка, який 1 березня 1943 року переховувався у Свято-Вознесенській церкві, ми дізнаємося, що розстрілів там не було.  

Міф №5. 27 лютого партизани вбили у Корюківці 78 німців.  Міф бере початок зі звіту начальника штабу обласного партизанського з’єднання Дмитра Рванова про результати операції у Корюківці, де фігурує ця цифра. Але, за свідченнями очевидців, такої кількості німецьких солдат на той час у Корюківці не було. До слова, у звіті командира партизанського загону Федора Короткова від 20 квітня 1945 року зазначена кількість «до 100 гітлерівців», а у спогадах партизана Тихоновького взагалі – 140 гітлерівців та зрадників Батьківщини.

Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.

Error

default userpic

Your IP address will be recorded 

When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.